Вікісховище:Ліцензування/Обґрунтування
|
Ця сторінка двома словами: Випуск вільних творів під ліцензіями, що дозволяють комерційне використання, уможливлює нові застосування як окремими особами, так і малими підприємствами, які до цього було б неможливими, тим самим створюючи додаткову цінність для усіх. Добропорядне використання передбачає надто багато обмежень. Ліцензія GFDL прийнятна, але непрактична. |
На умови, на яких медіафайли можуть вважатися прийнятними, мають декілька важливих обмежень. Цими обмеженнями виключається розмаїття вільних медіафайлів, які в іншому випадку могли б бути корисними для проекту, тож деякі з них можуть бути прийнятними лише за дуже значної необхідності. Ця сторінка пояснює деякі причини наявності таких обмежень.
Основною ціллю Вікісховища є робота його як практичного сховища медіафайлів, що зараз використовуються на веб-сайтах Вікімедіа, таких як Вікіпедія. Якби ця мета була єдиною, ми б не мали проблем із прийняттям медіафайлів, що мають дозвіл на використання лише у Вікіпедії, або лише на некомерційне використання, оскільки Фонд Вікімедіа не отримує жодних коштів взамін за цей контент.
Додаткові обмеження, що накладаються нашою політикою ліцензування, спричинені нашою остаточною метою, яка полягає в тому, щоб зробити весь контент сайтів Вікімедіа — як медіафайли, так і тексти — доступним для креативного використання в різних контекстах, у будь-якій країні, без накладення обтяжливих обмежень чи оплати. Що ми маємо на увазі під «креативним використанням»? Ось лише декілька прикладів різновидів використання, для якого ми з радістю віддамо контент сайтів Вікімедіа:
- Друковані видання: ми хочемо, щоб контент сайтів Вікімедіа, незалежно, чи це лише параграф, зображення, чи ціла стаття, використовувався в книгах, журналах, газетах та в інших друкованих інформаційних джерелах. Це особливо важливо для націй, що розвиваються, та політично ізольованих націй, де доступ до електронних носіїв надзвичайно обмежений. Фонд Вікімедіа управляє веб-сайтами Вікімедіа, але не має ресурсів для ведення власної друкарської справи. Натомість Фонд покладається на прибуткові інституції, мотивовані вільним доступом до нашого високоякісного контенту, що дозволяє їм монетизувати і поширювати наші матеріали на власний розсуд.
- Дослідження: контент Вікімедіа зазвичай використовується як збірник та об'єкт для досліджень у таких дослідних областях, як отримання інформації, комп'ютерне бачення, і навіть теорія графів та соціологія. Чимало з цих досліджень проводяться прибутковими інституціями з дослідними відділеннями, які в іншому разі не мали б доступу до цієї інформації під некомерційною ліцензією. Див. цю сторінку, щоб дізнатися більше.
- Похідні твори: без здатності створювати похідні твори ми б не змогли покращувати (обрізати, змінювати фокус, реставрувати тощо) зображення. Поява інтернету непереборно продемонструвала, що доступність розмаїття вільних творів забезпечує появу нових креативних комбінацій цих творів у нових витворах мистецтва та в нових освітніх ресурсах — ефект, що однозначно використовується такими веб-сайтами як deviantART (див. також вільна культура). Чимало з цих творів ніколи б не були створені без доступу до вільних вихідних матеріалів. Творці контенту, які присвячують свої кар'єри створенню нового контенту, змушені продавати хоча б частину цих похідних робіт, просто щоб заробляти собі на життя; це зветься комерційним використанням.
- Малі підприємства: великі підприємства можуть дозволити собі наймати дослідників для створення інформаційних ресурсів на теми, релевантні до їхнього продукту, щоб краще інформувати споживачів. Малі локальні підприємства, що мають більш обмежені та менш спеціалізовані ресурси, часто борються за здатність до конкуренції в цій галузі. Вільна доступність високоякісного публічного інформаційного ресурсу допомагає знизити бар'єр на доступ до цих галузей і заохотити більше конкуренції та кращий доступ до релевантних ресурсів для споживачів.
Повторюваними темами в усіх цих сценаріях є комерційне використання і використання похідних творів. Без комерційного використання професійні художники, індустріальні дослідницькі лабораторії, видавці та малі підприємства опиняються ні з чим. Без можливості використання похідних творів не лише нові витвори мистецтва не зможуть бути створені, але й контент не можна буде належним чином інтегрувати в наявні сервіси, а також не можна буде проводити дослідження, що автоматично маніпулюють, накопичують або змінюють презентацію контенту. Якщо коротко, метою вільних ліцензій на Вікісховищі не є збереження можливості створення контенту підприємствами і професіоналами, а уможливлення нових застосувань цього контенту, які раніше вважалися б надто дорогими, щоб їх можна було виправдати.
Більшість контенту, ліцензії якого не дозволяють комерційного використання, можуть використовуватись комерційно на підставі добропорядного використання (або fair dealing у Великій Британії), але умови добропорядного використання надзвичайно обмежені та дуже залежать від контексту. Твір, який може бути придатним для добропорядного використання в контексті статті Вікіпедії, на нашому веб-сайті, може не відповідати добропорядному використанню, якщо цю статтю хтось перевидасть з метою отримання прибутку, або в професійному витворі мистецтва, який креативно включає такий невільний твір, або навіть у творі, що містить лише частину такого невільного контенту. Крім того, добропорядне використання обмежує якість контенту і його обсяг, доступний для використання, що в свою чергу обмежує його потенційну цінність для повторного використання. Ці тонкі обмеження роблять повторне використання контенту, опублікованого на правах добропорядного використання, незалежно, комерційне воно чи ні, таким, що наражає на юридичну небезпеку; з цієї причини чимало сайтів Вікімедіа відмовились від його використання взагалі. Оскільки Вікісховище може містити лише такі медіафайли, які можна було б використовувати в усіх проектах Вікімедіа, у нас немає вибору окрім як виключити медіафайли, що публікуються на умовах добропорядного використання взагалі.
Вікісховище також ставиться дуже негативно до контенту, що публікується під ліцензіями, які накладають непрактичні обмеження. Наприклад, ліцензія GFDL технічно вимагає, щоб до кожної копії твору додавався повний текст ліцензії, багатосторінковий документ — навіть якщо твір значно менший ніж сама ліцензія! Цей тип обмежень обмежує сферу практичного застосування. Ліцензії Creative Commons, які підтримує Вікісховище, допомагають збалансувати потреби користувачів контенту, які хочуть, щоб атрибуція та інформація про ліцензію були максимально короткими і практичними, і водночас задовольняли бажання авторів, які часто хочуть, щоб їх авторство зазначали при кожному використанні їхніх творів.