Commons:Wiki Science Competition 2019 in Ukraine/Winners
| Конкурс наукових фотографій 2019 в Україні |
Роботи на конкурс були подані у сім категорій, і в кожній з цих категорій свої переможці: перше, друге та третє місця. Підсумки у блозі «Вікімедіа Україна»
Мікроскопія[edit]
|
1 місце Поперечний переріз голови псевдоличинки Ancistrus dolichopterus через нюхову розетку Поперечний переріз голови псевдоличинки Ancistrus dolichopterus через нюхову розетку (стандартна довжина риби 9,5 мм). Мікрофотографія зроблена в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України; використано дослідницький мікроскоп Zeiss Axio Imager M1 та програмне забезпечення Zeiss AxioVision v.4.63. Зріз зафарбований гематоксиліном, еозином та альціановим синім (за Стідманом, 1950)
|
- 2 місце в категорії «Мікроскопія» не присуджувалося.
|
3 місце Блокові наноструктури на поверхні фосфіду індію Блокові наноструктури на поверхні фосфіду індію (електроліт 12H2O+2HCl+1HBr, температура електроліту – 50оС, час травлення – 10хв, під час травлення зразки освітлювали вольфрамовою лампою. Фотографії наноструктур було отримано на растровому електронному мікроскопі JSM-6490 дослідниками Бердянського державного педагогічного університету. Збільшення у 2300 разів.
|
Нефотографічні зображення[edit]
|
1 місце Модель циліндричної наночастинки з молекул скваленоїл-доксорубіцину Скваленоїл-доксорубіцин — це перспективний протираковий препарат, який має форму видовжених самоорганізованих наночастинок. Він має низку переваг перед добре відомим препаратом доксорубіцином, зокрема меншу токсичність та кращу ефективність. На рисунку показано модель циліндричної наночастинки скваленоїл-доксорубіцину, отриману за допомогою моделювання методом повноатомної молекулярної динаміки. Доксорубіцин показано у вигляді кульок і палочок, оточених прозорою молекулярною поверхнею. Скваленову частину молекул показано у вигляді палочок. Блакитні сфери є іонами натрію. Кольорові напівпрозорі циліндри показують розмір наночастинки та мають радіуси 0.3, 0.8, 1.1 та 1.9 нм.
|
|
2 місце
Моделі динамічних систем в метеорології Застосування динамічних систем в метеорології та геофізиці має на увазі складання систем диференціальних рівнянь, що містять такі характеристики атмосфери як температура, тиск, густина, швидкість і т.і. Вирішення цих систем рівнянь дозволяє досліджувати рух атмосфери, зокрема, прогнозувати погоду. На малюнках представлені динамічні системи, що моделюють різні атмосферні процеси (зліва направо, зверху вниз)
Загальною для таких систем є сильна залежність від параметрів і початкових умов, цим, зокрема, пояснюються труднощі у прогнозуванні погоди. |
|
3 місце Чисельне моделювання зіткнення внутрішніх хвиль із захопленими ядрами У випадку тришарової вертикальної стратифікації рідини внутрішні хвилі можуть утворювати зони рециркуляції, відомі як 'захоплені ядра'. Захоплені ядра в океані можуть переносити масу, включно з частинками, такими як личинки та планктон. На малюнку зображено процес фронтального зіткнення таких хвиль, захоплені ядра зафарбовано чорним та білим барвником. Під час зіткнення внутрішні усамітнені хвилі великих амплітуд із захопленими ядрами зазнають нестікості Кельвіна-Гельмгольца.
|
Люди в науці[edit]
|
1 місце Археологічні дослідження курганних поховань (на фото — голова експедиції Микола Тупчієнко) Археологічні дослідження курганної групи поховань ямної, катакомбної та зрубної культур, датованих III – II тис. до н.е. М.П.Тупчієнко є спеціалістом в галузях археології, етнографії та етнології, історії культури та культурології, історії релігії та релігієзнавства, філософії історії , історичної психології. Микола Петрович Тупчієнко, голова Кропивницької охоронної археологічної експедиції, працює у похованні ямної культури. Cело Златопілля (Кіровоградська область), 2019 р. Археологічні дослідження курганної групи поховань ямної, катакомбної та зрубної культур, датованих III – II тис. до н.е. М.П.Тупчієнко є спеціалістом в галузях археології, етнографії та етнології, історії культури та культурології, історії релігії та релігієзнавства, філософії історії , історичної психології. Є автором 60 наукових та науково-методичних праць, у тому числі є співавтором трьох монографій. Є автором 60 наукових та науково-методичних праць, у тому числі є співавтором трьох монографій.
|
|
2 місце Археологічні дослідження кургану доби бронзи у Пологівському районі Запорізької області Робота археологічної експедиції Бердянського державного педагогічного університету. Археологи досліджують курган доби бронзи у Пологівському районі Запорізької області. Керівник експедиції - доктор історичних наук Папанова Валентина Анатоліївна. Серпень 2019 року.
|
|
3 місце Дослідження земноводних (на фото — нинішня директорка WWF-Україна Олена Тарасова-Красієва) Олена Тарасова-Красієва (наразі директор WWF-Україна) досліджує земноводних в рамках екологічної школи «Дивовижний світ», що була проведена з 15 квітня по 4 червня 2011 року в регіональному ландшафтному парку «Міжрічинський» в Чернігівської області.
|
Живі організми[edit]
_in_the_Black_Sea_Biosphere_Reserve.jpg)
|
1 місце Поморник короткохвостий (Stercorarius parasiticus) у Чорноморському біосферному заповіднику У позагніздовий період поморник короткохвостий (Stercorarius parasiticus) трапляється на кочівлях на Чорному морі, у т.ч. на акваторіях Чорноморського біосферного заповідника.
|
|
2 місце Ценоліда сітчаста (Caenolyda reticulata) — комаха ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Ценоліда сітчаста Caenolyda reticulata (Linnaeus, 1767) (Hymenoptera, Pamphiliidae), імаго. Україна, м. Донецьк.
|
.jpg)
|
3 місце Австралійська райка велетенська (Litoria infrafrenata) Австралійська райка велетенська (Litoria infrafrenata), відкрита у 1867 році в Австралії вченим Альбертом Гюнтером. Найбільша деревна жаба у світі. Поширена в тропіках. Може утримуватись як домашня тварина, але в деяких країнах на це потрібен спеціальний дозвіл. Даний екземпляр мешкає в умовах Київського зоологічного парку.
|
_%D1%83_%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B4%D1%96_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D0%B1%D1%96,_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F.jpg)
|
3 місце Пташенята канюка монгольського (Buteo hemilasius) у гнізді зі сміття, пустеля Гобі, Монголія Негативний вплив антропогенних факторів на довкілля дуже наочно демонструє використання птахами сміття для побудови гнізд. Посеред пустелі важко знайти матеріал, придатний для гнізда. А сміття вистачає навіть в пустелі Гобі (Монголія).
|
Загальна категорія[edit]
_culture_3.jpg)
|
1 місце Поховання ямної культури, датоване III – II тис. до н.е. Відкрите археологами поховання ямної культури датоване III – II тис. до н.е. Cело Златопілля (Кіровоградська область), 2019 р. Кропивницька охоронна археологічна експедиція під керівництвом Миколи Петровича Тупчієнка, кандидата історичних наук, викладача Кропивницького національного технічного університету. Специфіка цього поховання у тому, що ноги небіжчика були блоковані важким каменем (але, за однією з версій, він міг впасти, коли могилу потурбували багато років чи століть тому).
|
|
2 місце Цифрова модель місцевості, створена з даних, зібраних дроном. Городище літописного міста Кудин (IX — XIII століття) Цифрова модель місцевості,створена на територію об'єкту археології городища літописного міста Кудин, 9-13 століття, Україна, Хмельницька область, Летичівський район.
|
|
3 місце Скам'янілість корневої системи вимерлого плауна Stigmaria ficoides Скам`янілість корневої системи вимерлого плауновидного (Stigmaria ficoides). Відноситься до верхнього карбону. Цей фрагмент знайдено на отвалі вугільної шахти Білицька Добропільського району Донецької області. Достаптньо рідкий об`ємний зразок. На фрагменті дуже добре видно бокові отростки (апендікси) і їх вузли кріплення до корневища.
|
Астрономія[edit]
|
1 місце Космічний знімок спалювання очеретяних плавнів на території заповідної зони дельти Дніпра — Національного природного парку «Нижньодніпровський» Спалювання очеретяних плавнів на території заповідної зони дельти Дніпра (Національного природного парка "Нижньодніпровський"). Зображення отримане 10 квітня 2018 року супутником Sentinel-2. Цей космічний знімок завантажений з відкритого ресурсу Copernicus Open Access Hub у вигляді даних відображення земної поверхні у різних спектральних діапазонах. Використано набір методів обробки дистанційних даних (таких як комбінація каналів, мозаїка та покращення гістограми). Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектру: 1 – SWIR Band (2190 нм), 2 — NIR Band (842 нм), 3 – Green (560 нм). Сухі непошкоджені очеретяні плавні на знімку мають світло коричневий з зеленим колір, а вигорілі ділянки мають більш темний колір, подібний до темно коричневого. В центрі знімку — осередок загорання з яскравими язиками полум'я, площа вигорілої ділянки на момент зйомки склала близько 8 км2 та поширювалася далі ще на 4 км2. Раніше, на думку науковців, зимові спалювання плавнів сприяли розвитку екосистеми, але такі пожежі категорично не можна робити весною, коли птахи вже сидять на гніздах та ще й на заповідній території.
|
|
2 місце Результат трансформації супутникового, мультиспектрального зображення земної поверхні, вкритої шаром снігу. Результат трансформації супутникового, мультиспектрального зображення земної поверхні, вкритої шаром снігу, після застосування авторського скрипту за допомогою інструменту custom script у хмарному переглядачі Sentinel-Hub EO Browser, Sinergise. Застосовано формулу перетворення зображення з використанням алгоритму Індексу тіні (SI) та алгоритму виявлення поверхні вкритої снігом (NDSI). Підсилення контрасту зображення мікрорельєфу земної поверхні виконано за допомогою змінних gain та gamma. На думку автора, поточний рельєф цієї місцевості утворився у віддалені часи внаслідок надпотужного висотного вибуху під час детонації пухкої оболонки великого космічного тіла при зіткненні зі щільними шарами атмосфери, на межі Вінниччини та Черкащини. Одночасно відбулося хаотичне від'ємне перемагнічування поверхневого фону на геофізичній мапі геомагнітних аномалій, яке корелює до площі з візуальними ознаками механічних перетворень земної поверхні. Потужність висотного вибуху була на декілька порядків вище енерговиділення падіння уламків на земну поверхню. Це призвело до утворення западини попереком у 4-4,5км у формі сегменту сфероїду. Найбільші уламки впали край села Івангород, Христинівського району, утворивши два дотичних великих кратери попереком 320 та 480 метрів. Сучасний вигляд цих кратерів — овальні западині із пласким дном, яке утворилося внаслідок тривалого, багато тисячолітнього процесу заповнення долу кратерів органічними та мінеральними речовинами, на тлі тривалого гідрологічного застою у кратерних западинах. Цікавинка місцевості у тому, що досі помітні рештки кратерного валу, дотичного до кратерних западин. Масштаби перетворень рельєфу земної поверхні, внаслідок падіння великого космічного тіла, можливо усвідомити лише при перегляді супутникових зображень.
|
|
3 місце Розлом на камені — непряме свідчення падіння величезного метеорита у Кривому Розі. Метеорит впав на Землю 3,46 мільярда років тому. Як стверджують геологи, які опублікували своє дослідження в журналі Precambrian Research, на ранніх етапах свого існування Земля, як багато інших планети і супутники в Сонячній системі, піддалася масштабної «астероїдної бомбардування». На планету була занесена вода і різні хімічні сполуки, які згодом дозволили зародитися на Землі життя. Знахідка свідчить про те, що в період, коли ця бомбардування вже завершувалася, Земля зіткнулася з астероїдом діаметром. Ця знахідка каменю і фотографія за твердженням професора Анатолія Березовського (Кривий Ріг, кафедра геології) є непрямим підтвердженням відбувалися процесів на території Кривого Рогу. «Рана» на камені, наслідок величезної сили удару і термічних процесів. На глибині приблизно 30 кілометрів на цьому місці існує тектонічний розлом плит земної кори. Подібних властивостей каменю зустрічається дуже мало на увазі промислових розробок але брекчии тертя — в товщі гірських порід в процесі тектонічних зрушень, при дробленні породи уздовж розломів — зустрічаються часто.
|
Колажі[edit]
|
1 місце Зв'язування протиракового препарату гемцитабін-сквален з сироватковим альбуміном людини. Гемцитабін-сквален - це перспективний протираковий препарат, який взаємодіє з сироватковим альбуміном крові за рахунок гідрофобних та Ван дер Ваальсових взаємодій. Рисунок показує можливі сайти зв'язування гемцитабін-сквалену на поверхні сироваткового альбуміну людини виявлені методом молекулярного докінгу. Показано всі енергетично вигідні положення ліганду на поверхні білку, які було отримано в результаті докінгу, щоб продемонструвати широкий спектр можливих місць зв'язування. На різних панелях малюнку показано різні молекулярні представлення молекул ліганду та самого білку:
|
|
2 місце Зрізи стовбурів сосни з ходами різних типів стовбурових шкідників. На території України (Полісся) спостерігається масштабне всихання соснових лісів внаслідок нападу агресивного комплексу ксилофагів. Зображені зрізи стовбурів сосни з ходами трьох типів стовбурових шкідників підготовано співробітниками УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького та представлено на території державного підприємства «Іванківське лісове господарство». Зліва на право ходи: шестизубчатого короїда (Ips sexdentatus), верхівкового короїда (Ips acuminatus) та малого соснового лубоїда (Blastophagus minor). В чашці Петрі доросла форма шестизубчатого короїда (Ips sexdentatus). Також наведена територія Феневицького лісництва ДП Іванківский лісгосп вражена ксилофагами в червні 2019 року та відведена під суцільно-санітарну рубку.
|
|
3 місце Ліпна посудина з шнуровим орнаментом. Поховання Зрубної культури (XVII—XII ст. до н. е.). Ліпна посудина з шнуровим орнаментом. Поховання Зрубної культури (XVII—XII ст. до н. е.). Знайдена археологічною експедицією Бердянського державного педагогічного університету під керівництвом доктора історичних наук Папанової Валентини Анатоліївни. Пологівський район Запорізької області. Серпень 2018 року.
|