File:Урочище Кочур.jpg

From Wikimedia Commons, the free media repository
Jump to navigation Jump to search

Original file (2,000 × 1,333 pixels, file size: 613 KB, MIME type: image/jpeg)

Captions

Captions

Add a one-line explanation of what this file represents

Summary

[edit]
Description
Українська: Ґрунтовий могильник, Лука. Гора Кочур – історико-ландшафтний об’єкт, де розташовувалось згадане в літописах середньовічне селище «Кучари».

Живописна панорама – головна сучасна прикраса місця. Ця долина користується великою популярністю серед місцевих жителів та гостей.

Місцеве повір’я розповідає, що в давнину тут було язичницьке капище – місце принесення жертв язичницьким богам. Згідно з легендою, жителі всієї території вважали бога Чура своїм захисником і охоронцем домашнього добробуту, протиставляли його всякому злу й біді. Звідси пішло прислів’я «Чур тобі, Пек» (Пек – бог кривавих сутичок, пекла). Вони виліплювали з глини статую бога Чура, в животі якого горів вогонь, а дим та іскри злітали через дірки в голові, яка була орієнтиром для подорожніх. З навколишніх поселень приходили люди «ко Чуру» за вогнем для домашнього вогнища або обпалення дубових чурбанів. Тут обмінювалися товаром, слухали розповіді про пригоди й бувальщини, відпочивали «вне дела» (неділю).

Данна територія неодноразово привертала увагу науковців. На сьогоднішній день археологам відомо про п’ять етапів заселення Гори Кочур.

На її території знайдені археологічні матеріали середньодніпровської культури (ІІІ – І тис. до н. е.), зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.), черняхівської культури (І – V ст.), київської культури (ІІІ – V ст.), давньоруського часу (Х – ХІ ст.). Найбільш виразними є знахідки зарубинецької та давньоруської пам’яток.

Цікавим є виявлення тут артефактів Х – ХІІІ ст. Вчені припускають, що саме це поселення згадується у літописі у подіях міжусобної боротьби за Київ Ізяслава Мстиславовича і Юрія Долгорукого під 1162 р. «…а звідти пішли до Білгорода на [город] Мутижир. І [коли] вони були на [селі] Кучарі…»

В урочищі протікає річка Кочур – ліва притока Ірпеня (басейн Дніпра).

Річка формується з кількох безіменних струмків та щонайменше 10 водойм. Чотири головні річища, що утворюють річку, витікають з сіл Личанка, Шпитьки, Петрушки та з полів біля с. Мрія. На її річищах розташовані ставки-озера: Кадан, Рибальська стрілка, Трофейне (Личанка), Гоковар, Любительський, Чорне (Петрушки), Панське-1, Панське-2, Панське-3 (Шпитьки), Кошара, Михайлина (Горбовичі) та ін.

В долині щороку навколо гніздуються десятки пар лелек, з цієї точки їх видно в сезон травень – серпень. Полюбляють зволожені ділянки з невисокою трав’яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Харчуються в долині, поїдають переважно дрібних тварин — дощових черв'яків, комах, жаб, мишей, рибу.
This is a photo of a monument in Ukraine, number: 32-224-0149
Date
Source Own work
Author Анастасія Мисака


Licensing

[edit]
I, the copyright holder of this work, hereby publish it under the following license:
w:en:Creative Commons
attribution share alike
This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license.
You are free:
  • to share – to copy, distribute and transmit the work
  • to remix – to adapt the work
Under the following conditions:
  • attribution – You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
  • share alike – If you remix, transform, or build upon the material, you must distribute your contributions under the same or compatible license as the original.


File history

Click on a date/time to view the file as it appeared at that time.

Date/TimeThumbnailDimensionsUserComment
current14:34, 28 October 2023Thumbnail for version as of 14:34, 28 October 20232,000 × 1,333 (613 KB)Анастасія Мисака (talk | contribs)Uploaded own work with UploadWizard

File usage on other wikis