File:Лебедин. Повітове училище.jpg

Українська: Серед пам'яток архітектури Лебедина, увагу привертає будівля колишнього Лебединського повітового училища. Засноване 23 грудня 1809 р. (4 січня 1810 р.) тоді ще трикласне повітове училище певний час не мало свого приміщення і розташовувалося на приватній квартирі.

Для вирішення питання із розміщенням училища було запропоновано придбати будинок, який продавав титулярний радник Мячков. Лебединська міська дума мала намір витратити на це 2500 рублів. Справа із придбанням будинку для повітового училища затягнулася майже на рік. Будинок так і не був куплений, незважаючи на старання Маркова, що наглядав за роботою училища. У 1811 р. до повітового училища додалося (у вигляді підготовчого класу) ще й парафіяльне. Спочатку вони розміщувались у невеликому дерев’яному будинку, який належав почесному наглядачеві училищ Лебединського та Охтирського повітів О.А. Іваненку. Зрештою, до кінця 1811 р. усі питання про виділення земельної ділянки для училища були вирішені, і у травні 1812 р. було розпочато будівництво нового кам’яного будинку під залізним дахом, яке було завершене тільки у 1827 р. (вул. НижняСумська). Це була державна школа. У ній вивчалися такі дисципліни: коротка цивільна історія, пояснення Євангелія, короткий і повний катехізис, російська граматика, російська, латинська та німецька мови, арифметика, географія, геометрія, фізика, природознавство. Вчили каліграфії та малювання. Внутрішнє планування повторює особливості рядових житлових будинків, але з більшим ступенем ізоляції приміщень: по периметру великого прямокутного холу анфіладно згруповані комори, навчальні класи, вестибюль-передпокій, учительські кімнати. Але вже в середині ХIХ ст. відчулася гостра потреба у розширенні площ. У 1845 р. в училищі навчалося до 99 підлітків і працювало 5 учителів. У 1858 р. при училищі відкрилася публічна бібліотека. Хто закінчував це училище, мав право вступити на державну службу. Здебільшого навчались у ньому діти із заможних сімей. Для розширення приміщення у 1903 р. до західного фасаду було прибудовано об’єм, що трохи нагадує проекти повітових училищ для міст країни, розроблені в сер. ХIХ ст. архітектором І. Бессоновим. До 1906 р. більша частина добудови використовувалась як житловий флігель (квартири для вчителів). На початку ХХ ст. Лебединське повітове училище було перетворене на міське училище, директором якого став Ю.І. Базавлук. Після 1917 р. і до кінця 1940-х рр. у добудові розміщувалися склади. На 1941 рік у приміщенні колишнього повітового училища вже існувала Лебединська неповна СШ №7. Під час ІІ Світової війни там розміщувався військовий шпиталь для поранених бійців-червоноармійців. У 1950—1960-х рр. у цьому приміщенні знову працює неповна СШ № 7. У 1962 р. на базі Лебединської СШ №1 була відкрита Ленінська кімната, згодом перетворена на громадський музей В.І. Леніна, який у 1968 р. перенесли у західне крило колишнього повітового училища. Проіснував музей до 1992 р. У 1968 р. на базі приміщення училища заснований Лебединський районний Будинок піонерів, де працювало 5 гуртків: авіамодельний, фотогурток, «Умілі руки», художньої самодіяльності, туристичний. Будинок піонерів отримав частину приміщень колишньої школи №7. У 1986 р. була проведена реконструкція приміщень. У 1991 р., у зв’язку зі змінами у суспільному і політичному житті держави, Будинок піонерів змінив назву на Лебединський районний Будинок дитячої та юнацької творчості. У 2003 р. у будинку відкрилася ще й Лебединська районна дитячо-юнацька спортивна школа. Будинок розташований за адресою: вулиця Героїв Майдану, 10, м. Лебедин Сумської області.

Джерела:

Лебедин: Зб. архівних документів і матеріалів/ Головний ред. В.К. Мигаль; Упоряд.: Л.М. Момот, Т.В. Чернявська; Худож. – оформлювач Б.В. Чертков. – Харків: Фоліо, 1997. – 74 – 77 С.